АНГЕЛ

Зустрівся  якось  чоловік,
Із  янголом  своїм  крилатим.
Який  йде  поруч  цілий  вік,
Щоб  від  лихого  захищати.
Що  поруч  йде  у  майбуття,
Він  до  людини  підійшов:
«Я  покажу  тобі  життя,
Усі  шляхи,що  ти  пройшов!»
Вони  піднялись  в  небеса,
Й  перед  очима  враз  відкрилась,
Неперевершена  краса,
Й  неначе  карта  утворилась.
Де  чітко  видно  всі  дороги,
Куди  життєвий  шлях  летів.
Де  були  радість  і  тривога,
Й  усюди  пари  дві  слідів!
«Скажи,  а  що  це  означає?»
Питає  в  янгола  людина.
А  той  йому  відповідає:
«На  все  свій  час.  Й  своя  причина.
Бачиш  попереду  сліди?
Це  шлях  життя,  що  був  з  тобою!
Це  кроки  всі,  що  робиш  ти,
Мої  сліди,он  за  спиною!»
Так  янгол  все  розповідав,
І  чоловік  долав  тривогу.
А  сам    тихенько  розглядав,
Свою  життєвую  дорогу.
Були  місця,  де  уривалась,
Пара  слідів,  і  лиш  одна,
Вперед  все  рухалась  і  рвалась,
А  далі  знову  пара  йшла!
«Чому  це  так?»-  знову  питає.
«Що  це,  скажи  мені  на  милість?»
А  янгол  відповідь  вже  знає,
І  крила  янгольські  відкрились.
«Оці  уривки,  це  печалі,
Важкі  періоди  життя!
Та  ти  витримував,  і  далі,
Ішов  вперед,  у  майбуття!»
Тут  чоловік  промовив  гнівно:
«Так  я  був  сам,  в  важку  хвилину?»
Промовив  янгол:  «Ти  наївний!
Я  ж  охоронець  твій,  людино!
Коли  була  біда  у  тебе,
І  серце  рвалось  наче  птах.
Молив  я  Господа  із  неба,
І  ніс  тебе  я  на  руках!
Оті  сліди,  то  я  іду!
Тебе  крилом  я  захищаю!
І  міцно  на  руках  несу 
Все  буде  добре,я  це  знаю!»
І  кожен  з  нас,в  важку  хвилину,
Коли  здається:  ось  і  все!
Рятує  янгол  враз  людину,
Підставить  він  своє  плече!
Він  нас  завжди  оберігає,
І  йде  за  нами  слід  у  слід,
Нехай  же  ж  сили  вистачає,
Пройти  багато  довгих  літ!

Бачу що лише, що нічого не бачу - то може варто

Я став сьогодні не ніким, а нічим
Навіть якщо це помста, навіть якщо навіть,
Мені тут все не миле, не моє, мертве і застигле,
що не кажи мені тут...не ж...

Чи вартує жити на світі?

В переше за багато років виплило це питання: Чи вартує жити на світі?
Вартує!- заради Коханої людини, заради кожної миті разом, заради неймовірних, незрадливих, коханих оченят, щирої, відвертої, залюбленої усмішки, розуміння, співчуття, кухонних шедеврів, бажання допомогти, бути увесь час поруч, заради того, що розумієш свої помилки справляючись, миришся та відчуваєш і бачиш, як виправляється і мириться з тобою.
Коли через 2 місяці майбутнього, тебе покличуть, обіймуть, припадуть і ти припавши уже закохані разом, усе життя і далі, дякуючи Богу, і у долоньках народжуючи щастя, радість усю бурю позитивних чуттів, емоцій, подій...Оминаючи і долаючи випробування, незгоди, прикрощі, матеріальні та духовні перепони
І тоді світ, повний усіх парадоксів, наповнюється спокоєм, любов`ю, коханням, щастям - вона твоє життя
Усі інші навколо тебе відчувають радість, тому що так має бути, коли двоє Кохають одне одного