Виявляється в українському інтернет-просторі є така цікава послуга УнПлаг - unplaG.com.Ідея просто "бомба", 5 мов підтримується (українська теж) - але ціна теж бомба, ще й у доларах!?
Джерела баз - затаємничені ("Щоб надати найточніші результати інтернет-перевірки, Unplag шукає текстові збіги,
використовуючи онлайн-джерела, які індексують Bing та Yahoo"), а на повне ім`я директора ТОВ "Ан..." зареєстровано ще 9 "фірм" - навіть якщо половина це лише співпадіння....- таким чином, це всього лише комерційний проект, справжню науковість якого уже можна ставити під сумнів.
Питання більш приземлене та просте, звідки у сучасних наукових закладів фінанси "для" роботи з цим сервісом? Яким чином це ТОВ отримало доступ до наукових баз? Хто нестиме відповідальність у разі помилки чи неповної достовірності? Якщо роботи науково важливі чи мають відношення до безпеки держави - хто це контролюватиме?....
І до "дисерту" - Українська асоціація бібліотек уже радо вітає учасника УнПлаг в своїх лавах - опс, це ті хто надають право громадянину отримувати літературу безкоштовно для особистого прочитання...☺✌
А це Частина з іншого джерела минулого року(2016):
"Відсутність у вузах необхідного антиплагіатного ПЗ також заважало якісно перевіряти роботи у вузах не тільки студентів, але у першу чергу викладачів, розповідає Інна Совсун. Зараз вчені ради фактично перевіряють їх наукові роботи вручну. По-перше, це неефективно через величезну їх кількість та обсяг, по-друге, треба розуміти з чим, з якою базою ці роботи звіряти. За її словами, близько року, ще працюючи у міністерстві, вони тягнули з технічним вирішенням цього питання - не могли вирішити, чи робити якусь національну антиплагіатну систему обов'язковою для всіх. Було прийнято рішення про створення Національного репозитарію академічних текстів. Совсун розповіла, що подібна база для порівняння існує, наприклад, у Польщі. У неї можна ввести наявні наукові роботи українською мовою з початку 2000-х років. На сайті МОН вже опублікували положення про Національний репозитарій. Зараз щоб захистити дисертацію, людина повинна опублікувати її на сайті університету, у якому він планує захищатися. Із запуском бази текстів, наукову роботу необхідно буде опублікувати на репозитарії, але перед цим її перевірять за допомогою комп'ютерних програм на плагіат, роз'яснює експерт." (Джерело цитати: https://daily.rbc.ua/ukr/show/uvlechennye-plagiatom-ukrainskie-uchenye-1481878874.html)
Виникає, а точніше уже давно виникла суттєва проблема. Можна дуже сильно сперечатись що таке плагіат(переклад, 2013): "...Взагалі в науці, на відміну від художньої літератури, плагіат - це не привласнення чужих текстів, а привласнення чужих ідей, відкриттів і висновків. І ті, хто намагаються оцінювати наукову значущість роботи по відсотку оригінальних або неоригінальних виразів, тому і намагаються це робити, що розбираються в комп'ютерних програмах, бульварній белетристиці і політичних чварах, але абсолютно нічого не розуміють в науці..." ( джерело: http://www.km.ru/v-rossii/2013/09/23/721207-borba-s-plagiatom-est-sredstvo-diskreditatsii-uchenykh-nedovolnykh-vlasty)
Ми наче це усвідомили, навіть! Ще один крок до боротьби з плагіатом Policy Paper 2016 (уже 2017, а у загальному доступі його немає):
"...Передбачається, що Policy Paper стане документом, в якому надаватимуться рекомендації щодо уникнення плагіату під час написання бакалаврських та магiстерських робіт у вишах, а також кандидатських і докторських дисертацій..." (Джерело цитати: http://khm.depo.ua/ukr/khm/v-ukrayini-rozpochinayut-borotbu-z-plagiatom-22112016172000)
Ось така вийшла "вечірньо-весняна ессейна ревізія":-).
Висновки робити Вам самостійно залишається.
Немає коментарів:
Дописати коментар